Спокій – найцінніше у земній дорозі,
Спокій – це блаженство серця і душі.
В радості та смутку, горі та тривозі
Спокій духа – щастя Божого ключі.
Зберігати спокій в світі дуже важко.
Все шумить вирує, злиться і кипить…
Подивіться в бурю на маленьку пташку,
Як вона спокійно на гіллі сидить!
Знає: темна хмара, вітер, дощ – із неба
Сонце не погасло: світить, пестить, є!
В зливах, бурях, грозах також є потреба –
Після них земля нам щедрий плід дає.
Пам’ятаймо: хмара всіх страждань пропасна,
Хоч велика й темна, й небо закрива.
І гроза життєва теж короткочасна –
Дух Святий у горі душу зігріва.
Все бо – з волі Неба. Все-усе за планом.
Спокій, повний спокій – він перемага.
Бог – живий, і вірним світлу вічність дано.
Мить, година, днина кожна дорога!
Лидия Гапонюк,
Турция, Стамбул
Пишу стихи, прозу. Родилась в Украине, живу в Стамбуле.
Прочитано 493 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Смерть друга - Валерий Гаращенко Эта история произошла лично со мной. В этом рассказе я говорю не о величии Бога и даже не о Его милости ко мне. Я говорю о том, что я - не успел! А мог успеть. Но заботы и дела так закружили, что просто забыл.
А теперь уже не успеть никогда. Давайте все-таки идти к тем, кто еще жив и может нас услышать!
